Мартинюк Л. А.,

викладач інформатики Новоград-Волинського промислово-економічного технікуму

Використання дистанційного навчання для реалізації самостійної роботи студентів

Розвиток і освіта ні одній людині не можуть бути дані або повідомлені.

Усяк, хто бажає до них долучитися, повинен досягти цього власною

діяльністю, власними силами, власним напруженням.

А. Дістервег

Освіта нації – запорука її майбутнього. Система освіти впливає на формування духовних, моральних, естетичних і культурних цінностей нації.

Сучасний ринок праці потребує ініціативних, цілеспрямованих і творчих спеціалістів, які мають високий рівень підготовки, вміють самостійно приймати рішення. Тому особливо актуальною стає самостійна робота.

Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних завдань[2, п.3.10.1].

Життєвий досвід підтверджує, що ті знання, які студент здобув самостійно, завдяки власній праці, старанням і діям, будуть насправді міцні. В процесі викладання навчального матеріалу засвоюється 15% інформації, що сприймається на слух, 65% - слух і зір. Якщо навчальний матеріал опрацьовується власноруч, то засвоюється не менше 90% інформації [1].

Так, багато науковців зазначають, що самостійна робота – це:

1) різноманітні види індивідуальної та групової пізнавальної діяльності студентів, які здійснюються ними на аудиторних заняттях і в позааудиторний час (Р.Нізамов, Н.Сагіна та ін.);

2) різноманітні типи навчальних завдань, які виконуються під керівництвом викладача (П.Підласистий, М.Гарунов, Н.Нікандров, Л.Зоріна, М.Скаткін та ін.);

3) система організації роботи, при якій управління навчальною діяльністю студентів відбувається за відсутності викладача і без його безпосередньої допомоги (В.Граф, І.Ільясов, В.Ляудіс, Н.Сагіна, О.Чиж);

4) робота студентів, яка проводиться за спеціальним індивідуальним навчальним планом, складеним на основі врахування індивідуальних особливостей і пізнавальних можливостей студентів (С.Архангельський, Л.Деркач, І.Шайдур, Н.Сагіна та ін.);

Отже, існує багато трактувань поняття самостійної роботи студентів, але проаналізувавши всі погляди і виділивши головне, отримаємо висновок, що самостійна робота студентів – це основна форма організації навчання, яка включає різноманітні види навчальної діяльності, яка здійснюється на аудиторних та позааудиторних заняттях з урахуванням індивідуальних особливостей і пізнавальних можливостей студентів під керівництвом викладача або без його безпосередньої участі.

Однак матеріали багатьох досліджень свідчать про те, що більшість студентів не вміють самостійно працювати. Так, за результатами багатьох досліджень, тільки 30,6% студентів мають високий рівень розвитку уваги на заняттях, уміють слухати лектора – 24%, а конспектувати почуте та прочитане – 27,1% студентів.

Отже, ми бачимо, що приблизно 25-30% студентів володіють навичками самостійної роботи, необхідними для успішного навчання у ВНЗ.